Що таке ДЯ?
ДЯ – це анонімна передача яйцеклітин. Інформація про особу донора є анонімною. Донор також не отримує інформацію про пацієнтів, для яких призначені ооцити. З донором клініка підписує угоду про участь в програмі донації. Донори, які беруть участь в програмі, отримують матеріальну компенсацію та безкоштовне обстеження.
У природних умовах кожна жінка виробляє в місяць одну – дві зрілих яйцеклітини, які готові до запліднення. У разі запліднення ця яйцеклітина перетвориться в ембріон і почнеться вагітність. В іншому випадку, вона буде втрачена під час менструації. Ці яйцеклітини беруться, таким чином, з натуральних запасів, існуючих в яєчниках.
Процедура ДЯ
Процедура ДЯ закріплена в українському законодавстві, а саме у Наказі Міністерства охорони здоров’я України № 787 від 09.09.2013 «Про затвердження Порядку застосування допоміжних репродуктивних технологій в Україні».
У ДЯ може брати участь будь-яка здорова жінка, яка задовольняє вимоги, передбачені законодавством. Вимоги до ДЯ:
Відповідність цим критеріям є першим етапом відбору потенційних донорів і «допуском» до другого, поглибленого, етапу – обстеження організму на наявність гепатитів В і С, сифілісу, ВІЛ-інфекції, інфекцій, що передаються статевим шляхом. Обов’язково проводиться дослідження гормонального фону. Необхідні також висновки про придатність до донорства від генетика, терапевта і психолога.
Найбільш поширеним є метод екстракорпорального запліднення (ЕКЗ). Йдеться про технологію, яка найчастіше використовується в даний час для лікування безпліддя. У разі, якщо необхідність проведення ЕКЗ із ДЯ підтверджена необхідними дослідженнями і пацієнти клініки погоджуються з рекомендаціями лікарів, фахівці розпочинають підбір потенційного донора. Для успішного проведення ЕКЗ необхідно в одному менструальному циклі жінки-донора отримати не одну, як це зазвичай буває, а кілька здорових, придатних до запліднення яйцеклітин. Із цією метою використовується метод індукції овуляції, тобто стимулювання в донора, за допомогою медикаментів, гіперовуляції. Ця процедура не потребує постійного перебування в стаціонарі, але регулярний контроль за допомогою УЗД на певних етапах необхідний. Коли фолікули донора виростають до необхідних розмірів (тобто стають придатними до запліднення), здійснюється їх пункція. Наступний етап – запліднення ооцитів спермою майбутнього батька та перенесення ембріонів у матку майбутньої матері. У разі, якщо в результаті запліднення з’явилося кілька здорових ембріонів, їх кріоконсервують.
Щоб стати ДЯ, необхідно звернутися до відповідної установи до чинної програми донорства, і слідувати процесу, протягом якого буде надана вся необхідна інформація і буде зроблено висновок про фізичний і психічний стан здоров’я донора.
